02.02.2016 12:00

Страхування і фрахт як числові складові митної вартості товару

21 липня 2015 з Турецької Республіки на умовах CIF OCHAKOV (Incoterms 2010) клієнту - великому дистриб'ютору полімерної сировини і промислової хімії (далі - декларант) був поставлений товар загальною вартістю 231 184,35 доларів США.
З метою митного оформлення товару, декларантом була подана митна декларація, в якій зазначено митну вартість товару відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України (далі - МКУ) за основним методом, тобто, за ціною зовнішньоекономічного контракту.
Замитнений процес
Не погоджуючись із заявленою декларантом митною вартістю товару, рішенням інспектора митниці був використаний резервний метод визначення вартості товару і, як результат, здійснено коригування митних платежів у бік збільшення суми на 92 234,88 грн., ніж тієї, яка була визначена декларантом самостійно.
Рішення про коригування було прийнято на підставі висновку контролюючого органу про те, що надані декларантом документи не містять всіх даних, що підтверджують числові складові митної вартості (страхування і фрахту). Так, позиція контролюючого органу обґрунтовується неможливістю визначити розмір процентної ставки і вартості страхування, а також відсутністю документа, що підтверджував би витрати на транспортування товару.
Однак, вважаючи рішення про коригування митної вартості незаконним у зв'язку з відсутністю підстав для підвищення митної вартості товару та наданням декларантом усіх необхідних документів, згідно з вимогами ст. 53 МКУ (у тому числі, страхового полісу, коносаменту, калькуляції вартості, прайс-листа та ін.), Декларантом було прийнято рішення звернутися за захистом своїх прав до адміністративного суду, аргументуючи свою правову позицію наступним.
Практика Вищого адміністративного суду
Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов'язок оплатити фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, витрат по страхуванню і забезпечення здійснення митного оформлення товару .
Так, декларантом були надані контролюючому органу докази, що витрати на страхування і фрахт були понесені продавцем товару.
Згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України (далі - ВАСУ) у справах № 826/3364/13-а (ухвала від 28.08.2014р.), № 826/528/14 (ухвала від 07.10.2014р.), № 826/8398 / 14 (ухвала від 16.12.2014р.), якщо певні витрати вже включені до контрактної вартості товару, то митниця не може запитувати додаткові документи для підтвердження їх числових показників.
У відповідності зі ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; витрати на навантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування товару.
Зі змісту наведеної норми випливає, що такі складові митної вартості товарів додаються до неї (митної вартості) тільки в тому випадку, якщо вони не включені в ціну, фактично сплачена або підлягає сплаті.
Відсутність у контракті положень про включення в ціну товару витрат на страхування вантажу не означає, що такі витрати не були враховані продавцем товарів при формуванні ціни на товар. Страхування продавцем товару за свій рахунок без покриття таких витрат при продажу було б скоєно продавцем собі у збиток.
Декларант не робив будь-яких витрат на страхування ввезеного товару, тому підстави для включення таких витрат до митної вартості оцінюваних товарів відсутні.
Вищевикладене підтверджується і правовою позицією ВАСУ у справі № 826/1396/13 (ухвала від 11.06.15р.).
Також, оскільки декларантом не сплачувались страхові платежі, то доводи контролюючих органів про те, що процентна ставка і вартість страхування впливає на правильність визначення митної вартості, є безпідставними. У спірному випадку, з урахуванням позиції ВАСУ у справі 804/9139/13-а (ухвала від 14.05.15р.) не є важливим, які страхові платежі і за якою процентною ставкою вони оплачені постачальником товару, оскільки, враховуючи умови зовнішньоекономічного контракту, вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.
Більш того, як наслідок, що поставлений до митного оформлення Товар був поставлений на умовах CIF, - декларант взагалі не зобов'язаний подавати документи, що містять відомості про вартість страхування. Так, згідно рішення ВАСУ у справі 826/18439/13-а (ухвала від 28.10.14р.), умова поставки CIF передбачає включення в ціну договору не тільки ціни товару, але і витрат на фрахт і страхування, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність вимоги Митниці про необхідність надання документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки остання вже включена у вартість імпортованого товару.
Згідно з правовою позицією ВАСУ у справі 826/2872/14 (ухвала від 05.03.2015р.) формальними і такими, що не впливають на визначення митної вартості товару за ціною контракту також є посилання митного органу за оспорюваним клієнтом рішенням на непідтвердження числових значень фрахту, оскільки вартість фрахту включена в ціну Товару, кількісні відомості таких витрат не є самостійними складовими митної вартості, не входять до неї, так що не підлягають обчисленню та перевірці митним органом.
Підбиваючи підсумки
Завершуючи короткий огляд судової практики, яка підтверджує законну позицію клієнта у сфері врегулювання конкретного митного спору, треба сказати, що наявність прецеденту відіграє важливу роль у вирішенні митних суперечок. У області митних правовідносин судова практика є ключовим інструментарієм механізму правового регулювання ряду спірних питань з урахуванням існуючих умов поставки, згідно з якою, підтвердження страхування і фрахту як числових складових митної вартості товару, ввезеного на митну територію України на умовах поставки CIF є необов'язковим, а відповідні вимоги митних органів - незаконними.
 
Ігор Крижановський
Яна Базя

 

© 2003-2018. Всі права захищено.
Створено в INVOCO