BETA версия

08.05
2020
Прописуйте штрафні санкції в договорі правильно Повернутись

Scroll down

№ 16, 07 травня 2020


Іван Білько,
молодший юрист
TEFFI Law Firm.

 

Трапляються випадки, коли закон написано так, що ті, кому його адресовано, не розуміють, що
мали на увазі депутати Парламенту. Ба більше, ситуація видається дещо комічною, якщо навіть
для суддів певна норма закону стає яблуком розбрату: хто – хто, а судді мають знати краще,
скажете ви. Однак не варто засмучуватися, адже право, щонайменше на думку студента 2-го курсу
правничого факультету Могилянки із середньою успішністю у 92 бали, – не математика, а скоріше
мистецтво, і юристи з давніх-давен мали складнощі з осмисленням того, що вони написали 5
хвилин тому.

Будьмо відвертими: витонченість форм, складність юридичної термінології й оригінальність
викладення норм права – радше іронічна образа для юриста, який програв шестизначну суму в
суді через складнощі розуміння закону. Схожі емоції мав би пережити й представник позивача у
справі, яку розглянула Велика Палата Верховного Суду.

На перший погляд сутність кейса № 904/4156/18 є досить простою: відповідач порушив
зобов’язання за договором купівлі-продажу, своєчасно не оплативши товар, а позивач звернувся до
суду з вимогою про стягнення серед іншого пені як штрафної санкції в розмірі 8158473,47 грн.
Позивач стверджував, що сплату пені за невиконання зобов’язання було передбачено в одному з
пунктів згаданого вище договору, відповідно до якого штрафні санкції стягують у розмірі,
визначеному ст. 231 ГК України. Частина 6 зазначеної статті передбачає встановлення штрафних
санкцій у розмірі облікової ставки НБУ. Тобто сторони під час укладення договору посилалися на
норму закону – здавалось би, звичайна практика в разі написання договорів. Однак диявол, як
відомо, криється в деталях.

Правові позиції судів першої й апеляційної інстанцій щодо стягнення пені були аналогічними: у
договорі сторони не вказали розмір пені за порушення виконання зобов’язання, а ч. 6 ст. 231 ГК
України не встановлює конкретного розміру пені, а лише надає порядок його визначення в договорі
виходячи з облікової ставки НБУ. Інакше кажучи, законодавець урочисто проголосив: “Дивіться,
народе, я розкажу вам, як установлюється розмір штрафних санкцій, однак ви самі [sic!] маєте
прописати їх умови та розмір у договорі, а не ліниво списувати номери моїх статей у ваших
текстах”. Відповідно, у задоволенні позову було відмовлено.

Сповнений ентузіазму й притаманної юристам звички “йти до кінця”, позивач подав касаційну
скаргу. Судді Касаційного господарського суду вже були готові взяти аргументацію суду апеляційної
інстанції за основу для свого рішення й піти на обід, як раптом до їх поля зору потрапила
постанова Верховного Суду України у справі № 910/2031/16, яка, на думку суддів Касаційного
господарського суду, суперечить позиціям як першої, так й апеляційної інстанцій, адже Верховний
Суд України зазначив: “…встановивши розмір і термін нарахування штрафних санкцій за
порушення грошового зобов’язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці
відносини у договорі”. Виділяючи курсивом слова “встановивши розмір” і вважаючи, що знайшов
справжній скарб, касаційний суд передав справу на розгляд Великій Палаті Верховного Суду.

ІА втім, постановою від 10.12.2019 р. Велика Палата лише підтвердила правильне розуміння норм
закону судами першої й апеляційної інстанцій, тобто пеню за наведеним вище договором купівлі-
продажу не можна стягнути. Що стосується тієї постанови Верховного Суду України, на яку з
надією посилався суд касаційної інстанції, то Велика Палата не знайшла підстав відступати від її
висновку. І окремо наголосила, що касаційному суду нарешті варто навчитися читати рішення
судів. Щодо останнього жартую, звісно.


Мораль: прописуйте в договорі розмір і базу нарахування штрафних санкцій за невиконання
зобов’язань без посилання на ч. 6 ст. 231 ГК України. Інакше ви можете відчути на собі всю гіркоту
поразки в суді, якщо не побачити її в очах клієнта.
_____________________________________________

© ТОВ “ІАЦ “ЛІГА”, ТОВ “ЛІГА ЗАКОН”, 2020
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов’язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ “ЛІГА ЗАКОН” заборонено.
© ТОВ “Інформаційно-аналітичний центр “ЛІГА”, 2020
© ТОВ “ЛІГА ЗАКОН”, 2020