У середу, 7 серпня, радник та старший юрист судової практики TEFFI Law Firm, розповіли слухачам Legal High School про виконання зобов’язань у господарських відносинах та спори, пов’язані з їх виконанням.
У своєму повідомленні Андрій Ілюк та Олександр Банніков розкрили питання принципів зобов’язань, предмету, способів та видів забезпечення їх виконання. Не забули визначити й обставини, які звільняють від виконання зобов’язань, – обставини непереборної сили.
Почали лекцію з визначень основних понять. Далі спікери перейшли до принципів. Так, принцип реального виконання передбачає обовʼязковість виконання в натурі, а не заміною його грошовим еквівалентом. Принцип належного виконання полягає у виконанні зобов’язань відповідно до вимог закону.
В залежності від чисельності осіб на кожній зі сторін зобов’язання виділяють активну, пасивну і змішану множинність осіб. Порядок, процедура та послідовність вчинення зобов’язань формують спосіб їх виконання. У цій частині лекції радник детально пояснив зміст поняття, оскільки ЦК не містить загальної норми, яка б його визначала. Також він розкрив види та наслідки порушень виконання зобов’язань, порядок забезпечення виконання.
Відтак з’ясували, що до способів виконання зобовʼязань можна віднести виконання: одноразово або частинами; з множинністю осіб на стороні боржника та/або кредитора; виконання часткових і солідарних зобовʼязань; зустрічне; внесенням боргу в депозит нотаріуса.
Кожен із блоків було проілюстровано цікавими прикладами з судової практики юристів. Невиконання вимог договору щодо оплати яскраво розкриває Постанова Верховного господарського суду по справі № 910/1459/16. Зобовʼязання вчинення дій для виконання зобовʼязань – Постанова Верховного суду по справі № 905/1926/16. Прослідкувати процедуру стягнення неустойки за невиконання, несвоєчасне виконання або виконання не в повному обсязі зобовʼязань можна у Постанові Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2019. по справі № 910/21564/16.
Насамкінець експерти розповіли про обставини непереборної дії: “форс-мажор” та “hardship”. Іноді обставини змінюються настільки, що умови договору просто неможливо виконати. Як приклад було розглянуто ЗУ “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02.09.2014 №1669-VII” та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 року по справі № 903/470/16, де суд дослідив передумови виникнення форс-мажорних обставин, що призвели до видачі сертифікату про форс-мажорні обставини.
Прикладом “hardship” наведено рішення господарського суду про розірвання договору у звʼязку з накладення арешту на банківські рахунки підприємства, проведення обшуків, виїмок, тощо, діяльністю НАБУ фактично блоковані всі господарські операції сторони за договором.
